Суббота, 27.05.2017, 01:43

РА-дуга-keshet

МЕНЮ
РЕКОМЕНДУЮ
ETSY
Я+Ты=МЫ
МЕТКИ
Архив записей
Всякости-Разности
Welcome
Вывести на печать
Статистика
Яндекс.Метрика
[26.03.2013][Мои файлы]
Последние времена (0)
[26.02.2004][Мои файлы]
ПАРКОВКА ЭМОЦИЙ (0)
[15.11.2003][Мои файлы]
Библия Будущего (0)
[20.11.2018][Мои файлы]
Рифмованные мысли Елены... (1)
[03.12.2003][Мои файлы]
Технология построения э... (0)
[14.11.2007][Мои файлы]
зерно Духа (0)
[21.07.2010][Мои файлы]
Telos (1)
[30.07.2008][Мои файлы]
Телос (1)
[04.12.2003][Мои файлы]
Re-Member (1)
[06.04.2009][Мои файлы]
Четыре Соглашения (1)
Рейтинг@Mail.ru
Видео - Сувениры

Блог

Главная » 2014 » Январь » 28 » Братам-українцям
22:00
Братам-українцям
 
 

БРАТАМ-УКРАЇНЦЯМ.                    

 
За рабських часів один ХЛОПЕЦЬ гадав,                    
Чому  він  не  СОКІЛ, чому  не  літав.                    
Немов  води  Дністра  минули  ті  роки,                    
До  ВОЛІ, СВОБОДИ  лишалися  кроки.                  
 
Вже  іншії  ЛЮДИ  жадають  казати:         
„МИ БУДЕМО ВІЛЬНО У НЕБО ПІРНАТИ!”                   
І ось їх бажання  уже не  примара,
Але  не  змогли  оцінить  цього  Дара.
 
Що трапилось з нами?  Яка вража сила,
Що як не воліла, а нас не зломила?
І де наша радісна Сонячна МРІЯ?
БРАТИ-УКРАЇНЦІ!  Жива  в  вас  НАДІЯ?
 
Не вмерла ще ВОЛЯ і СЛАВА ВКРАЇНИ?
Чи здатна носити ІМ'Я БАТЬКІВЩИНИ
Для тисячі тисяч Дітей її в Світі,
Щоб кожний казав, як Тарас в „ЗАПОВІТІ”??
 
...Невже ж його мрія це знову примара,
Як в ясному небі білесенька  хмара?
Всього  лиш  луна  у  лісах  на  Поділлі
Чи  хвилі  Дніпрові, що  серцю так милі?
 
Так  що  з  нами  сталось? Скажіть мені, Люди?!
Ви  все  мовчите?  Я  скажу...   будь  що  буде...          
 
В  Наддніпрянщині  в  селі  жила  собі  дівчина          
Чорнобрива, ясноока, звалась — Україна.          
На відміну  від  сестер — Польщі   та  Росії —          
Всюди  кращою  була.  Ті  ж — як   в  бочці  змії.          
 
Що  робити, коли так  Доля  знапастила –          
Старші  Сестри  розійшлись, вмерла Мати мила.          
Та  в  селі  не  пропадеш – Родичі  усюди,          Є  із  ким  поговорити, виплакатись в груди.          
 
Та  не  стала  сирота  довго  горювати –          
Чоловіка для  Красуні  можна  не  шукати.         
Ти  дівчині  чорнобривій  полюбись,  Козаче,         
Одружилася  вона, така  її  вдача.          
 
З козаченьком  українка  все  життя  прожила         
І  йому  багато  діток  славних  народила.          
І нащадки  України  розселились  всюди:         
Від  Карпат  і  до  Сибіру. (Не  брешу  я, люди)           
 
Розселились  українці  й  мирно  собі  жили,          
Свою  мову  і  обряди   СВЯТО  боронили,          
Захищали  від  сусідів  свою  Батьківщину,          
Не  давали  сплюндрувати  Неньку  Україну.          
 
Той  у  пекло  веде  шлях, де  намір  хороший, —          
Довго  були  українці  під  ярмом   ворожим.          
І  скільки  жадали  лишити  нас  ВОЛІ –          
Зломити  не  в  силах  були  нашу  долю.          
 
Зов  Предків,  що  в  серці у всіх нас  лунає.          
Що  жоден, крім  нас,  його  більше  не  має.          
В  серцях  пронесли  українці  цю  мрію,          
Всі  роки  плекали  на  Волю  Надію.                  
 
Під  гнітом  царату, в ярмі  більшовизму          
Справляли  холопи  ганебную  тризну.          
На   панщині  гнутись  пани  силували,          
В  страшних  таборах  їх  кати  катували.          
 
Та  воля  народу  сильніша  за   муки,          
Звалились  «СОВЕТЫ» — звільнилися  руки.          
То  ж  треба  зайняти  ці  руки народні,          
Щоб  знову  не  бідкались  люди  голодні,          
 
Щоб  кожен  мав  ДОБРУ  постійну  РОБОТУ –         Таку  має  влада  щоденну  турботу.          
Щоб  використати  цю  вольную   ВОЛЮ,          
Щоб  наші  нащадки  не  кляли  їх  долю.          
 
Щоб  виховати  в  них  ПОВАГУ  і  ЛЮДНІСТЬ,          
ЛЮБОВ  до  ВІТЧИЗНИ,  і  ЧЕСНІСТЬ,  і  МУДРІСТЬ.          
МИ    маємо   РАЗОМ   підняти   державу,          
Що  звемо   МИ  рідною  ненькой  по Праву,          
 
Щоб  знову  вона  не  була  на  колінах,          
Хто  дасть  їй  розраду?  Кравчук? Кучма? Кінах?!           
 
БРАТИ-УКРАЇНЦІ!   ПОЧНЕМ    РОЗБУДОВУ!         
Вивчаймо   співучую    рідную   мову!          
Євреї,  татари,  поляки  і  німці,          
Живем  в  Україні — то  ж  МИ — УкРАЇнці!          
 
Не  треба  ділитись,  сваритися  марно,          
РОДИНОЙ  ЄДИНОЮ  ЖИТИ  так  ГАРНО!          
ЄДИНУ  країну, СОБОРНУ  державу,          
Як  БОГ   допоможе,  збудуєм  на  СЛАВУ!          
 
Плекаємо  в   ДІТЯХ   Духовність  одвічну.          
Геть  злобу   та  свари,  що  йдуть  споконвічно!          
Не  треба  ділити  де  захід,  де  схід,          
МИ  маємо  мати  державний  підхід:          
 
Творимо   історію   Рідного   краю, —          
Бо ж  Руки   і   Душу,  і  здібності  маєм!          
Нехай  розквітає  Земеленька  рідна          
Родюча,  квітуча  багата  і  плідна!          
 
Нехай твердим шляхом крокує в майбутнє          
Соборна КРАЇНА — ДЕРЖАВА МОГУТНЯ!!
 
місто Запорожжя     
                      
 Злотніков І. С.                                                                          
                                              2001 р. 
Просмотров: 134 | Добавил: EVAева | Теги: украина, братья-украинцы, Злотников, соборность, ЕДИНСТВО | Рейтинг: 5.0/4
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Добро пожаловать ]